Рекомендації щодо ведення класного журналу з біології, екології природознавства, основ здоров’я у загальноосвітніх навчальних закладах


(відповідно інструкції наказу МОН України від 03.06.08 №496)
Перед ознайомленням із викладеними нижче рекомендаціями необхідно вивчити інструкцію МОНУ України, відповідно до якої і робимо пояснення, що стосуються предметів біологія, природознавство, основи здоров’я.
Записи, здійснені в журналі, мають свідчити про знання учителем основних освітніх документів, відображати якість навчання, умотивованість виставлених оцінок, виконання програми з предмета, ведення тематичного обліку. Починаючи робити записи до журналу, ознайомтесь із текстом пояснювальної записки до нього, записи робіть згідно цих вимог.
Оцінювання навчальних досягнень учнів та
ведення відповідних записів щодо його здійснення
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється відповідно до наказу МОНМС України від 30.08.2011 №996 «Орієнтовні вимоги оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти», орієнтовних вимог оцінювання навчальних досягнень учнів з біології (додаток 13), природознавства (додаток 15), основ здоров’я (додаток 20). Як визначено цим документом «результати навчальної діяльності учнів на всіх етапах шкільної освіти не можуть обмежуватися знаннями, уміннями, навичками, метою навчання мають бути сформовані компетентності, як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді та  цінностях особистості. Компетентності не суперечать знанням, умінням, навичкам, вони передбачають здатність осмислено їх використовувати». Документом передбачено реалізацію компетентнісного підходу в оцінюванні навчальних досягнень учнів. «Удосконалення освітнього процесу з урахуванням компетентнісного підходу полягає в тому, щоб навчити учнів застосовувати набуті знання й уміння в конкретних навчальних та життєвих ситуаціях».
Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів з факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
Основними видами оцінювання навчальних досягнень учнів є поточне тапідсумкове (тематичне, семестрове, річне),державна підсумкова атестація.
Поточна оцінка виставляється до класного журналу в колонку з надписом, що засвідчує дату проведення заняття, коли здійснювалося оцінювання учня.
При цьому поточні бали виставляються до класного журналу на відповідних предметних сторінках і враховуються вчителем при :

  • складанні вчителем індивідуальних завдань для проведення уроків тематичного оцінювання;
  • підготовці диференційованих завдань для поточного контролю знань та вмінь учнів (формування учнівських компетентностей);
  • індивідуальній роботі з учнями з метою корекції знань та вмінь.

Відповідальність за якість, своєчасність та об’єктивність оцінювання покладається на вчителя та керівника загальноосвітнього навчального закладу.
Тематична оцінка
Виставляється до класного журналу в колонку з надписом Тематична без дати.
При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми. Проведення окремої тематичної атестації не передбачається.
На останньому уроці з теми учитель може провести письмову роботу з контролю знань. Одна така робота у семестрі є обов’язковою, це – контрольна робота. Усі письмові контрольні роботи вчитель зберігає протягом навчального року. Виконується контрольна робота весь урок і передбачає різні види завдань 4-рівнів складності; розрахована на 12 балів. Доцільно завдання підбирати із збірників для державної підсумкової атестації за курс основної/старшої школи. Виставляючи тематичну оцінку, яка не є середнім арифметичним, учитель акцент робить на оцінку за контрольну роботу. Проте всі попередні оцінки впливають на тематичну, яка може бути як вищою, так і нижчою за оцінку контрольної роботи. Відпрацювання пропущеної контрольної роботи не є доцільним. Переписування її виключається. Доцільно контрольну роботу проводити всередині семестру з метою запобігання перевантаження школярів вкінці семестру. Не є доцільним проводити кілька (дві) контрольних робіт у семестрі, що стало традиційним у окремих навчальних закладах: одну роботу проводить учитель, а через деякий час проводиться контрольна робота “за завданнями адміністрації”. Терміни контрольних робіт слід спланувати на початку семестру і відразу визначити, яка це буде робота: підготовлена вчителем чи адміністрацією. При цьому адміністрація має забезпечити виконання лише однієї контрольної роботи для класу в один день.
Інші письмові зрізи знань учитель може (і це є доцільним) здійснювати як у процесі вивчення теми, так і на останньому уроці з теми (тип уроку – контролю і корекції знань і вмінь), що займе частину такого уроку. У такому випадку форма контролю записується разом з темою уроку, а оцінки виставляються колонкою. Форми контролю: залік, біологічний диктант, тестування, комбіноване опитування тощо. Наприклад, Нюхова і смакова сенсорні системи. Тестування.
Тематична оцінка також виставляється з урахуванням оцінювання навчальних досягнень учнів за техніку виконання практичних, лабораторних (експериментальних) робіт (дослідів) та вміння узагальнювати результати дослідження.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом вивчення теми, не виконав(ла) вимоги навчальної програми, у колонку з надписом Тематична виставляється н/а (не атестований(а)).
Тематична оцінка не підлягає коригуванню (як і будь-яка інша, крім семестрових).
Семестрова оцінка
Виставляється  без  дати   до   класного   журналу   в  колонку з надписом:
І семестр, ІІ семестр. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо.
Якщо учень (учениця) був(ла) відсутній(я) на уроках протягом семестру, у відповідну клітинку замість оцінки за І семестр чи ІІ семестр виставляється н/а (не атестований(а)).
Семестрова оцінка може підлягати коригуванню з дотриманням відповідної процедури. Скоригована семестрова оцінка виставляється без дати у колонку з надписом Скоригована поруч із колонкою І семестр або ІІ семестр. Колонки для виставлення скоригованих оцінок відводяться навіть за відсутності учнів, які виявили бажання їх коригувати.
Отримання свідоцтва з відзнакою учнями 9-х класів та медалей учнями 11-х класів неможливе, якщо вони підвищували семестрову оцінку.
Річна оцінка
Виставляється до журналу в колонку з надписом Річна без зазначення дати не раніше, ніж через три дні після виставлення оцінки за ІІ семестр.
Річне оцінювання здійснюється на основі семестрових або скоригованих семестрових оцінок.
У разі коригування учнями оцінки за ІІ семестр, річна оцінка виставляється їм не пізніше 10 червня поточного року.
У випадку неатестації учня (учениці) за підсумками двох семестрів у колонку Річна робиться запис н/а (не атестований(а)).
Річна оцінка коригуванню не підлягає.
Виставлення оцінки з державної підсумкової атестації здійснюється у колону з надписом ДПА без зазначення дати.Учням, яким оцінка з державної підсумкової атестації переглядалася апеляційною комісією, за її результатами виставляється оцінка у колонку з надписом Апеляційна без дати.
Учням, які не пройшли державну підсумкову атестацію, у колонку з надписом ДПА робиться запис н/а (не атестований(а)).
Категорії учнів 9-х, 11(12)-х класів, які звільняються від державної підсумкової атестації та яким до свідоцтва про базову загальну середню освіту та атестат про повну загальну середню освіту виставляється 12 балів:

  • переможці ІІІ (обласного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
  • учасники ІV (заключного) етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад з відповідних базових навчальних дисциплін;
  • учасники Міжнародних предметних олімпіад, турнірів, конкурсів;
  • переможці ІІ (обласного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України;
  • учасники ІІІ (заключного) етапу Всеукраїнського конкурсу-захисту науково-дослідницьких робіт Малої академії наук України.

Оцінювання навчальних екскурсій та навчальної практики
Екскурсії, передбачені змістом навчальної програми, обліковуються на відповідних   сторінках  навчальних   предметів   класного  журналу та  можуть
оцінюватися вчителем.
Виконання навчальної програми з екскурсій може здійснюватись як у процесі класо-урочної системи, так і під час проходження навчальної практики. У першому випадку екскурсія проводиться під час навчального процесу. Оскільки тематика екскурсій, згідно методичних рекомендацій щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів (лист МОН України №1/9-61 від 06.02.2008) є орієнтовною, то ботанічні екскурсії, які тут пропонуються для 6 класу, доцільно проводити під час навчальної практики у 7 класі, а зоологічні, які пропонуються для 7 класу, доцільно проводити у 8 класі. Тоді ці екскурсії вилучаються із календарного плану навчальних занять (у цей час проводиться урок), обліковуються на окремих сторінках журналу (навчальна практика, розділ ІІІ). Поруч із тематикою екскурсії тут у дужках вказується відповідна кількість годин її проведення (6 клас – 3 години, 7-8 клас – 4 години). Оцінки за екскурсію виставляються колонкою без дати “Екскурсія 1” на сторінці з предмету. Якщо під час навчальної практики таких екскурсій було кілька (7, 8 класи), то на сторінку з біології після оцінки з ІІ семестр виноситься колонка оцінок «навчальна практика». Ці оцінки можуть враховуватись при виставленні річних оцінок з предмету.
Записи на правій сторінці

  1. У графі «Зміст уроку» відповідно до календарного планування стисло записується тема уроку, контрольної, практичної, лабораторної роботи тощо. Її записують двома-трьома рядками. Якщо назва теми дуже об’ємна – узагальнюють і записують головне. Слів не скорочують.

При проведенні нестандартних уроків у змісті доцільно вказати його форму та назву теми. Наприклад, Прес-конференція «Зроби свій вибір». Вплив наркотичних речовин на органи дихання.
На уроці лабораторної та практичної роботи, якщо використовувалось унаочнення, відбувалось пересування учнів по класу тощо фіксується запис про проведення інструктажу з безпеки життєдіяльності дітей: Інструктаж з БЖД”.

  1. На уроці з виконанням лабораторної чи практичної роботи її прописують із зазначенням послідовного номера роботи та її теми (без лапок). Тут допускається скорочення слів: лаб. робота; пр. робота. Нумерація лабораторних і практичних робіт йде окремо, кожного виду – послідовно. Якщо вчитель не проводить роботу, позначену у програмі зірочкою* (за вибором учителя), то до журналу її не вносять, проте ця робота обов’язково демонструється. Наступна лабораторна робота йтиме за номером, інакшим, ніж у програмі, а наступним – саме для цього класу.
  2. Останній урок у темі, який раніше був уроком тематичного оцінювання, зараз не вимагає єдиного типу чи форми. Це може бути урок будь-якого типу, і записи змісту навчального заняття повинні відповідати колонці з датою, де фіксуються оцінки. Якщо стоїть колонка оцінок, то у змісті має бути записана форма контролю знань чи іншого виду діяльності (наприклад, практична робота). Доцільним є проведення на цьому занятті уроку типу «узагальнення та систематизації знань». Проте саме такий запис не робиться, адже колонка звучить «Зміст навчальних занять», а не «Тип уроку». Тому узагальнення завжди має певну назву. Наприклад, Узагальнення. Функціональна єдність кровоносної і дихальної систем. Узагальнюючий урок, як правило, передбачає елемент засвоєння нових знань. Учителі не повинні плутати уроки таких типів, як «Узагальнення та систематизація знань» і «Контроль і корекція знань». Обидва типи уроків є доцільними на останньому уроці з теми, але колонка оцінок може стояти саме на уроці контролю та корекції знань.
  3. Контрольна робота може бути проведена по-різному: як підсумок однієї теми; кількох тем; усього семестру. Про це свідчать записи, наприклад: Контрольна робота з теми «Опора і рух»; Контрольна робота з тем «Найпростіші. Губки. Кишковопорожнинні. Черви»; Семестрова контрольна робота. У 5 та 6 класі контрольна робота не проводиться.
  4. Домашні завдання починають записуватися з великої літери. Стисло записується його зміст (прочитати, вивчити напам’ять, повторити тощо (опрацювати, вивчити параграфи (сторінки) підручника, номери завдань, вправ; дати усно чи письмово відповіді, скласти чи заповнити таблиці, схеми, тести, бліц-питання, підготувати повідомлення, реферати). Завдання необхідно диференціювати за варіантами, здібностями учнів. Індивідуальні чи завдання підвищеної складності можна позначати зірочкою*. Скорочення робити відповідно правил правопису. Перевантажувати учнів домашніми завданнями неприпустимо, оскільки основний навчальний матеріал учні повинні засвоїти на уроці.
  5. У випадку відсутності вчителя педагогічний працівник, який його заміняє, у графі «завдання додому» після запису домашнього завдання записує «заміна», прізвище, ініціали та засвідчує запис власним підписом.
  6. По закінченню навчального року під всіма записами зробити відмітки про виконання програми. Наприклад, у 9 класі:

За програмою               Фактично проведено
Годин                           105                                       103
Лабораторних робіт      10                                         10
Практичних робіт          10                                         10
Екскурсій                       1                                          1
Програму виконано.                  Підпис учителя.
Записи на лівій сторінці

  1. Дати записаних уроків мають відповідати датам справа і їх кількість – однакова. Дата проведення одного уроку записується один раз.

У разі відсутності вчителя педагогічний працівник, який його замінює, у графі «Завдання додому» після запису домашнього завдання записує «Заміна», прізвище ініціали та засвідчує запис власним підписом.

  1. Лабораторні та практичні роботи оформляються у журналі в залежності від навантаження такої роботи у змісті уроку: якщо ця робота на весь урок, і про це свідчить тема уроку, то зліва ставлять лише дату. Якщо вона є частиною уроку, то після дати відводиться ще одна колонка, у якій вгорі (чи внизу) вздовж колонки записують, наприклад: лабораторна (чи лаб.) робота 5. У цю колонку виставляються оцінки (отже, виходячи з цього, «н» відсутнім учням не ставлять, оскільки ця позначка стоїть під датою). Згідно рекомендацій МОНМС України (лист МОНМС України від 01.06.12 № 1/9-426) оцінювання практичних і лабораторних робіт з біології здійснюється на розсуд учителя і в залежності від способу виконання (демонстраційне, фронтальне, групою, індивідуальне) або у всіх учнів класу, або вибірково у окремих учнів. Пропущені роботи не відпрацьовуються.
  2. Назви колонок.Усі записи щодо оцінювання різних видів діяльності та контролю роблять у формі називного відмінка: «Літні завдання», «Пр. робота 2», «Лаб. робота 5», «Екскурсія 1» «Тематична», «І семестр», «Скоригована», «Навчальна практика», «Річна», «ДПА», «Апеляційна».

Інакші колонки, як правило, не відводяться, хоча можуть і бути. Це ті, що відображають особливості навчально-виховного процесу вчителя: захист рефератів чи проектів, індивідуальні завдання тощо. Доцільно на початку навчального року відвести першою колонку «Літні завдання» для виставлення оцінок за його виконання (7, 8, 9, 11 класи). Якщо проведені екскурсії,певні форми поточного контролю знань (коли будуть оцінені всі учні) то оцінки виставляють колонкою під датою проведення роботи, а запис про вид робіт записують у журналі справа (кожна колонка оцінок має бути умотивована).

  1. Запис тематичного контролю.Для оформлення відповідних записів після дати останнього уроку у темі відводять колонку “Тематична”, у неї заносять оцінки за тему.
  2. Над датами уроків певної теми, в окремому рядку записують назву теми і кількість відведених на неї годин. Наприклад, Розмноження й розвиток рослин, 11 год.

 
Зразок оформлення сторінок класного журналу ви можете завантажити та переглянути ТУТ.
 

Поділитися