Методичні рекомендації щодо викладання навчальних предметів «Фізика» та «Астрономія»


Навчання фізики та астрономії в сучасній школі є основою для формування в учнів сучасного наукового світогляду, розуміння значення основних фізичних та астрономічних понять і законів для вирішення практичних потреб суспільства, створення новітніх технологій, розвитку інтелектуальних здібностей і пізнавальних інтересів школярів.
У Державному стандарті базової і повної загальної середньої освіти в освітній галузі «Природознавство» зазначено, що фізика та астрономія є базовими компонентами природничо-наукової освіти. Новий зміст фізичної освіти, відповідно до Державного стандарту, передбачає реалізацію двох складових: курсу фізики основної школи (7-9 класи) та курсу профільної школи (10-11 класи).
У курсі фізики основної школи продовжується формування, уточнення і розвиток фундаментальних природничо-наукових понять, вивчених у пропедевтичному курсі природознавства. Фізика в основній школі вивчається на рівні ознайомлення з фізичними явищами, поняттями і законами, які дають змогу пояснити перебіг найбільш поширених процесів у навколишньому світі, ознайомити учнів з фізичними основами сучасного виробництва, техніки і технологій.
Оволодіння учнями навичками експериментальної діяльності в основній школі спрямоване на використання набутих знань у практичній діяльності, формування пізнавальних інтересів, розвиток їхніх творчих здібностей, зацікавленості до вибору майбутньої професії, пов’язаної з фізикою.
З метою створення умов для урахування життєвих та пізнавальних потреб учнів навчання в старшій школі ґрунтується на засадах профільної освіти. При цьому навчання фізики здійснюватиметься відповідно до змісту, який закладено в навчальних програмах трьох рівнів: рівні стандарту, академічному та профільному рівнях, які побудовані за принципом доповнення.
Зміна спрямованості змісту навчальних програм у старшій школі відбивається у відмінностях до рівнів застосування одержаних знань для розв’язування задач і виконання експериментальних робіт. Спостерігається поетапне збільшення кількості лабораторних робіт у навчальних програмах різних рівнів. Окрім того, у навчальних програмах академічного та профільного рівнів значна кількість годин відводиться на виконання робіт фізичного практикуму.
З метою здійснення рівневого профільного навчання з фізики під час організації навчального процесу належна увага повинна приділятися використанню сучасних методів навчання, впровадженню проблемних, пошуково-дослідницьких, інтерактивних та інших технологій.
 
Програмно-нормативні засади
навчання фізики в загальноосвітніх навчальних закладах
Розподіл навчальних годин між предметами здійснюється відповідно до наказів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України
від 03.04.2012 № 409 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня», від 23.05.2012 № 616
«Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеню з поглибленим вивченням окремих предметів»,
від 27.08.2010 № 834 «Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню».
На викладання фізики у базовій школі відведено тижневе навантаження: 7 клас – 1 година, 8 клас – 2 години, 9 клас – 2 години.
У 7 класі фізика може вивчатися протягом навчального року по 1 годині на тиждень або у одному семестрі 2 години на тиждень.
У класах з поглибленим вивченням фізики (8-9 клас) – 2 години та додатково 1-2 години за рахунок часу на поглиблене вивчення предметів, введення спецкурсів, предметів за вибором, факультативів. Усього
3-4 години на тиждень.
Кількість годин, відведених на вивчення фізики та астрономії у старшій школі, наведено в таблиці 1.
Таблиця 1.

ПрофільФізика
(години)
Астрономія
(години)
10 клас11 клас11 клас
Універсальний330,5
Природничо-математичний напрям
Фізико-математичний660,5
Математичний330,5
Фізичний661
Екологічний330,5
Біолого-хімічний220,5
Біолого-фізичний660,5
Географічний220,5
Біотехнологічний220,5
Хіміко-технологічний та агрохімічний220,5
Фізико-хімічний660,5
Суспільно-гуманітарний напрям
Історичний, правовий, філософський,   економічний220,5

Філологічний напрям

Української філології, іноземної філології220,5

Технологічний напрям

Технологічний, інформаційно-технологічний220,5

Художньо-естетичний  напрям

Художньо-естетичний

220,5
Спортивний  напрям
Спортивний, військово-спортивний220,5

 
У 2014-2015 навчальному році вивчення фізики та астрономії у загальноосвітніх навчальних закладах здійснюватиметься за програмами:
7 – 9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика. Астрономія. 7-11 класи. –  К.: Ірпінь: Перун, 2005;
8 – 9 класи з поглибленим вивченням фізики – Програма для 8-9 класів з поглибленим вивченням фізики. Збірник навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного та технологічного циклу. – К.: Вікторія, 2009.
10 – 11 класи Програми для загальноосвітніх навчальних закладів 10-11 класи. Фізика. Астрономія. Київ, 2010.
Навчальні програми з астрономії для старшої профільної 11-річної школи розміщено на сайті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (http://www.mon.gov.ua/education/average/progl2), а також надруковано в посібниках: «Збірник програм з профільного навчання для загальноосвітніх навчальних закладів. Фізика та астрономія» (видавнича група «Основа», 2010) та «Програми для загальноосвітніх навчальних закладів. 10-11 класи. Фізика. Астрономія» (Київ, 2010).
Програми факультативів та курсів за вибором – Збірник програм курсів за вибором і факультативів з фізики та астрономії. – Х: Видавнича група «Основа», 2009.
Відповідно до рівня навчальної програми вивчення фізики здійснюється за програмою рівня стандарту – 2, академічного – 3, профільного – 6 година на тиждень; астрономії – рівня стандарту та академічному рівні (0,5 годин на тиждень) та профільному (1 година).
Перелік підручників та навчально-методичних посібників, які рекомендовані Міністерством, щорічно друкується в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України», фахових науково-методичних журналах, а також розміщено на сайті: www.mon.gov.ua.
Оцінювання навчальних досягнень
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється під час виставлення поточних, тематичних, семестрових, річних балів та державної підсумкової атестації. Поточне оцінювання здійснюється за виконання учнями різних видів навчальної діяльності (усні та письмові відповіді, експериментальні роботи, домашні завдання тощо). Тематичне оцінювання – на підставі результатів опанування учнями матеріалу теми (частини теми) відповідно до вимог навчальних програм на основі поточних оцінок. Семестрові оцінки виставляються на основі тематичних з урахуванням динаміки особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливості теми, тривалості її вивчення, складності змісту тощо. Окрема оцінка за ведення зошитів з фізики не виставляється.
Мінімально в семестр проводиться одна письмова контрольна робота з фізики, яка може бути оформлена в зошиті для контрольних, самостійних робіт, інших видів діагностичної діяльності або на окремих аркушах паперу. Учитель може використовувати в своїй роботі для перевірки знань і умінь учнів друковані матеріали, яким надано гриф МОН.
Мінімальна кількість рекомендованих тематичних оцінок та лабораторних робіт, що підлягають обов’язковому оцінюванню, наведена у таблиці 2. Необхідність збільшення кількості тематичних та лабораторних робіт, що підлягають оцінюванню, визначається вчителем.
Таблиця 2.

 
 
Клас
Річна кількість годин за навчальними планами та програмамиМінімальна кількість тематичних оцінокМінімальна кількість лабораторних робіт, що оцінюються
73546
87068
8 класи з поглибленим вивченням фізики105-140810
97068
9 класи з поглибленим вивченням фізики105-14088
 
10
Рівень стандарту7064
Академічний рівень10584
Профільний рівень210108
 
11
Рівень стандарту7054
Академічний рівень10574
Профільний рівень210108

 
При формуванні календарно-тематичного планування з астрономії за програмою рівня стандарту та академічного рівня рекомендується планувати дві тематичні атестації: перша – за результатами вивчення тем 1-3, друга – за результатами вивчення тем 4 – 8. За програмою профільного рівня доцільно передбачити не менше трьох тематичних оцінювань. Наприклад, за результатами вивчення розділів 1-2 – перша, розділів 3- 4 – друга і п’ятого розділу – третя тематична оцінка.
Під час навчання фізики одним із важливих видів навчальної діяльності є фізичний експеримент. Оскільки матеріальна база фізичних кабінетів не завжди може забезпечувати виконання всіх лабораторних робіт і робіт фізичного практикуму, дозволяється проведення експериментальних досліджень на наявному в фізичному кабінеті обладнанні за пропонованою вчителем інструкцією. В експериментальних роботах можуть використовуватися саморобні пристрої (зокрема, матеріали та речі ужиткового спрямування) за умови дотримання правил безпеки. Під час постановки нестандартних експериментальних робіт учитель повинен враховувати рівень володіння учнями теоретичним матеріалом, знання якого забезпечують успішне її виконання.
Учителем визначається тривалість робіт фізичного практикуму –
1 або 2 години. Роботи можна розділяти на частини і проводити їх в різних семестрах, а також включати в перелік експериментальних завдань, які виконуються під час вивчення теми. Кількість робіт фізичного практикуму, що оцінюються, визначається вчителем залежно від їх тривалості та складності.
Програма рівня стандарту, академічного рівня з астрономії передбачає виконання однієї практичної роботи. Учитель може довільно обирати тему цієї роботи з трьох, запропонованих програмою.
Навчальна програма профільного рівня містить тематику п’яти практичних робіт, яка є орієнтовною. З огляду на можливості навчального закладу щодо технічних засобів навчання учителем добираються три роботи для проведення практичної частини курсу. Серед практичних робіт можна виділити найбільш значущі для узагальнення, зокрема роботу з рухомою картою зоряного неба (№1), визначення параметрів зір за діаграмою Герцшпрунга-Рессела (№4) і визначення чисел Вольфа за спостереженнями у шкільний телескоп чи за знімками Сонця (№5).
Безпека життєдіяльності на заняттях з фізики
Під час проведення занять у кабінеті фізики особливої уваги потребує дотримання правил безпеки життєдіяльності. Наказом Міністерства освіти і науки України від 18.04.2006  № 304 «Про затвердження Положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці в закладах, установах, організаціях, підприємствах, підпорядкованих Міністерству освіти і науки України», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 7 липня 2006 року за № 806/12680 та інструктивно-методичними матеріалами від 16.06.2014 № 1/9-319 «Про використання Методичних матеріалів щодо організації навчання і перевірки знань, проведення інструктажів з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності» означені основні вимоги до безпеки дій вчителя та учнів під час навчально-виховного процесу.
З повним текстом інструктивно-методичних матеріалів можна ознайомитись на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки, молоді та спорту www.mon.gov.ua та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та журнал «Методист», № 7, 2014.
У інструктивно-методичних матеріалах наведено зразок оформлення журналу реєстрації первинного, позапланового, цільового інструктажів з безпеки життєдіяльності учнів.
Згідно з цими нормативними документами здійснюються інструктажі:

  • первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності в кабінеті фізики та астрономії – проводиться на першому уроці навчального року, запис про його проведення робиться в окремому журналі реєстрації інструктажів із безпеки життєдіяльності (у класному журналі даний вид інструктажу не реєструється);
  • первинний інструктаж із безпеки життєдіяльності перед початком кожної лабораторної роботи, роботи фізичного практикуму – реєструється на сторінці предмета класного журналу в графі «Зміст уроку» записом «Інструктаж з БЖД» (без зазначення номера інструкції);
  • позаплановий інструктаж із безпеки життєдіяльності відбувається у разі порушення учнями вимог нормативно-правових актів з безпеки життєдіяльності, що може призвести чи призвело до травм, аварій, пожеж тощо; реєстрація здійснюється в журналі реєстрації інструктажів; при зміні умов виконання навчальних завдань – реєструється в журналі інструктажів із безпеки життєдіяльності;
  • цільовий інструктаж із безпеки життєдіяльності – проводиться у разі організації позанавчальних заходів (олімпіади, екскурсії) та реєструється у журналі реєстрації інструктажів.

 

Поділитися