Методичні рекомендації щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з ІСТОРІЇ (2015-2016 навчальний рік)

Методичні рекомендації  щодо проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади  з ІСТОРІЇ  (2015-2016 навчальний рік)
Документами, що визначають мету, завдання, структуру, технологію проведення Всеукраїнських олімпіад є Положення про Всеукраїнські учнівські олімпіади з базових і спеціальних дисциплін, турніри, конкурси-захисти науково-дослідницьких робіт та конкурси фахової майстерності (наказ Міністерства освіти і науки України від 22.09.2011 № 1099, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2011 року за  № 1318/20056), наказ Міністерства освіти і науки України від 07.09 2015 № 915 «Про проведення Всеукраїнських учнівських олімпіад і турнірів з навчальних предметів у 2015-2016 навчальному році», наказ Департаменту освіти і науки Сумської обласної державної адміністрації від 24.09.2015 № 575-ОД «Про проведення І-ІІ етапів Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015-2016 навчальному році», лист Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти від 05.10.2015 №  813 «Графік проведення ІІ етапу Всеукраїнських учнівських олімпіад у 2015-2016 навчальному році», якими повинні керуватися оргкомітети та журі під час проведення ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії у 2015-2016 навчальному році.
У ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіаді з історії беруть участь учні  8-11 класів.
Час роботи над олімпіадними завданнями – 4 астрономічні години.
Комплект олімпіадних завдань охоплює програмовий матеріал з різних розділів курсу  історії  України та Всесвітньої історії за попередні роки навчання та теми, які учні повинні опанувати відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Завдання з олімпіади по історії  спрямовані як на виявлення поглибленого знання й розуміння учнями низки визначальних історичних подій, явищ, процесів, так і сформованості в них навчальних компетентностей (хронологічної, просторової, інформаційної, мовленнєвої, логічної та аксеологічної).
Структура комплекту завдань для відповідного класу буде охоплювати завдання на виявлення  рівня розвиненості в учасників олімпіади уміння визначати провідні тенденції історичного процесу; уміння давати порівняльну характеристику; встановлювати хронологічні, просторові та причинно-наслідкові зв’язки; розкривати значення, висловлювати власну точку зору, аргументувати свою позицію; визначати роль особистості в історії;  володіти категоріями історичного часу, історичного простору та історичного руху, головними історичними поняттями.
Завдання вимагають ксерокопіювання на кожного учня (8 – 4 аркуша,                  9 класи – 3 аркуша А-4; 10 – 3 аркуша,11 класи – 4 аркуша А-4).
Звертаємо увагу на те, що учням не дозволяється користуватись додатковою літературою (атласами, довідниками, посібниками, підручниками тощо).
Критерії оцінювання
Оцінювання завдань здійснюється балами, вказаними безпосередньо в завданнях.
Завдання щодо підготовки учнів з історії
Підготовку  до олімпіади рекомендуємо розпочинати із ознайомлення з нормативно-правовою базою, перш за все, за шкільними програмами курсів історії України та Всесвітньої історії:

  • 6 клас «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України»          (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013);
  • 7 клас «Історія України», «Всесвітня історія» (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013) зі змінами 2015 р.;
  • 8-9 класів «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» (К., Перун, 2005);
  • 10-11 класів «Історія України. 10-11 класи», «Всесвітня історія. (рівень стандарту/академічний рівень)» (К., Перун, 2010).

Під час підготовки до олімпіади з історії рекомендуємо практикувати виконання з учнями таких завдань:

  • заповнення пропусків у тексті;
  • заповнення таблиць;
  • заповнення опорних схем;
  • визначення істинності та хибності тверджень;
  • робота з історичними поняттями, з хронологією;
  • робота з історичною та контурними картами;
  • порівняння (вказати спільні та відмінні ознаки діяльності, розвитку культури, соціального устрою, політичних рухів тощо).

Для висвітлення діяльності історичних персоналій рекомендуємо:

  • ознайомитися з найважливішими біографічними даними;
  • простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі;
  • виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи;
  • дослідити участь історичної особи в суспільному житті;
  • визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа в своїй діяльності;
  • виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси;
  • з’ясувати морально-психологічні якості історичної особи;
  • показати коло однодумців і соратників історичної особи.

 
 
Під час написання творчих завдань з історії доцільно звертати увагу на:

  • змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями;
  • логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;
  • багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;
  • емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки і почуття, вміло добирати приклади;
  • правильне вживання слів – відсутність слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильне написання історичних термінів.
Поділитися