Методичні рекомендації щодо викладання музичного мистецтва мистецтва та художньої культури у 2015-2016 навчальному році

Предмети художньо-естетичного циклу в системі сучасної освіти – суттєвий компонент загальної освіти школяра. Сучасне навчання, і мистецьке зокрема, ґрунтується на засадах особистісно-зорієнтованого і компетентнісного підходів, визначених в основних нормативних документах освіти – Державних стандартах, Навчальних планах, Програмах.
Початкова школа
У 2015-2016 навчальному році – учні 1-4 класів загальноосвітніх навчальних закладів будуть навчатися за чинною навчальною програмою «Музичне мистецтво» (авт. Хлєбникова Л. О., Дорогань Л. О., Івахно  І. М., Кондратова Л. Г., Корнілова О. В., Лобова О. В., Міщенко Н.І.), яка відповідає новому Державному стандарту початкової загальної освіти, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 20.04.2011
№ 462. Програма має тематичну побудову, що дає змогу об’єднати різні види музичної діяльності учнів (сприймання музики, виконання, засвоєння необхідних музичних понять і термінів, елементарне музикування, інсценування пісень, ритмічна й пластична імпровізація  тощо) на одному уроці.
Програма розміщена на веб-сайті Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua), видруковані у видавництві «ВД «Освіта», 2012 р. та фаховому науково-методичному журналі «Мистецтво та освіта» (№№ 1-4 за 2012 рік). (Зазначаємо, що зміни до навчальних програм «Музичне мистецтво» та інтегрованого курсу «Мистецтво» не вносилися).
Розкриття на уроках тем програми 4 класу («Музика мого народу»        (І семестр), «Музика єднає світ» (ІІ семестр)  сприятиме усвідомленню  учнями краси і глибини музичного мистецтва українського народу, осягненню інтонаційних особливостей української народної та професійної творчості;  відчуттю  національної своєрідності музики різних народів світу.
Провідними завданнями на уроках музичного мистецтва у 4 класі має стати: активне сприяння в осягненні учнями інтонаційних особливостей музики українського народу, визначенні спільних й відмінних рис народної та професійної творчості;  осягнення учнями  національної своєрідності, спільного й відмінного в музиці різних народів; формування усвідомлення ролі музики як загальнолюдської мови, яка, не потребуючи перекладу, є зрозумілою для людей різних країн.
Тому, впродовж опанування теми першого семестру учні мають отримати уявлення про джерела і традиції української народної музичної творчості; дізнатися про розмаїтість жанрів української народної музики (дитячий фольклор, колискові,календарно-обрядові, жартівливі, жартівливо-танцювальні пісні (зокрема, коломийки), історичні, думи та ліричні пісні), ознайомитися з музикою і складом українського національного інструментального ансамблю «троїсті музики» та творами українських композиторів.
У другому семестрі учні знайомляться з особливостями музичного мистецтва  народів Прибалтики, Кавказу, Середньої Азії, країн Європи та світу, дізнаються про взаємовплив і взаємозбагачення музики різних народів та роль композиторів у встановленні зв’язків між музикою різних народів.
Як і у попередні роки навчання, на уроках музичного мистецтва слід приділяти особливу увагу розвитку у дитини здатності до співпереживання почуттів й емоційних станів, що виражає музика; до осягнення художньо-образної суті музичного мистецтва у найпростіших виявах. Цей процес має відбуватися комплексно в усіх видах діяльності на уроці: виконанні вокальних творів, сприйманні й аналізі творів музичного мистецтва та музично-творчій діяльності (імпровізації, інсценуванні сюжетів пісень, складенні елементарних танців,  темброво-ритмічних супроводів, «грі» на уявних та (за наявності) елементарних музичних інструментах тощо).
Варіантом опанування мистецтва у загальноосвітній школі є інтегрований курс «Мистецтво», зміст якого об’єднує домінантні базові дисципліни музичне і образотворче мистецтво із залученням інших видів мистецтва – хореографії, театру, кіномистецтва. Спільними для всіх видів мистецтва є відображення в художніх образах закономірностей людського буття, що зумовлює єдину тематичну структуру програми “Мистецтво”, логіку  об’єднання навчального матеріалу в цілісні тематичні блоки. Зміст чинної програми інтегрованого курсу «Мистецтво» (авт. Масол Л.М., Гайдамака О.В., Очеретяна Н.В., Дмитренко О.М.) у 4 класі об’єднаний спільною темою навчального року «Світ у мистецьких шедеврах».
Впродовж опанування цієї теми учні знайомитимуться з жанровими особливостями музичного фольклору рідного краю (тема 1 «Мій мальовничий, світанковий край»), мистецтвом народів, які проживають на Україні та далеко за її межами (тема 2 «Ми діти твої, Україно!», тема 3 «Подорожі країнами і континентами»), отримають уявлення про різні музичні форми; дізнаються про поширені види декоративно-ужиткового мистецтва українського народу та різновиди художньої творчості народів, що проживають на території України та далеко за її межами; порівнюватимуть особливості музичного та образотворчого мистецтва народів світу; здійснюватимуть «мистецькі  мандри» від далекого мистецького минулого до майбутнього (тема 4 «Дзвони минулого, шляхи майбутнього»).
На уроках мистецтва слід звертати увагу учнів на єдність змісту і форми в художніх творах, багатство способів художнього вираження людських почуттів і ставлень до багатогранного світу художніх образів. Паралельно потрібно здійснювати формування елементарних уявлень про історичні й географічні координати розвитку мистецтва, узагальнення знань учнів щодо видової та жанрової специфіки мистецтв, особливостей їх художньо-образних мов, стимулювати емоційно-ціннісне ставлення учнів до мистецтва, створювати умови для художньо-творчої самореалізації.
Провідними видами діяльності на уроках мистецтва у 4 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо-творча діяльність (хорова, художньо-практична).
Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів й прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидові мистецькі паралелі, аналогії, порівняння тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує мистецький матеріал різних видів мистецтва. Також на уроках доцільно застосовувати ігрові, інтерактивні, проблемно-евристичні технології; пошуку учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України до використання в навчальних закладах, зазначено у Переліках навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на офіційному веб-сайті Міністерства (www.mon.gov.ua).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України                                 від  26.06.2015 № 1/9-305 про «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015-2016 навчальному році», дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Також залишаються актуальними методичні рекомендації Міністерства освіти і науки України щодо організації навчально-виховного процесу і вивчення базових дисциплін попередніх років. Тексти методичних рекомендацій розміщені на сайті МОН (http://old.mon.gov.ua/ua/often-requested/methodical-recommendations) та в Інформаційних збірниках Міністерства освіти і науки відповідних років.
 
Основна  школа
У 2015-2016 навчального року продовжується поступовий перехід основної школи на новий зміст освіти, визначений  Державним стандартом базової і повної загальної середньої освіти (затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011р. № 1392).
Звертаємо увагу, що відповідно до нових Типових навчальних планів, затверджених наказом МОНмолодьспорту від 03.04.2012 № 409, освітня галузь «Мистецтво» реалізується навчальними предметами «Образотворче мистецтво», «Музичне мистецтво» або інтегрованим курсом «Мистецтво», рішення про що приймає загальноосвітній навчальний заклад.
Особливістю навчальної програми є варіативність  художнього наповнення  змісту: кожен учитель може обирати різноманітні твори мистецтва для реалізації завдань програми, розкриття теми уроку та набуття учнями ключових і предметних компетентностей, визначених програмою.
Звертаємо увагу на те, що відбір художньо-дидактичного матеріалу для використання на уроках мистецьких дисциплін має базуватися з опорою на шедеври українських і зарубіжних митців, творчість народних майстрів, що активно сприятиме розвитку спеціальних художніх здібностей, формуванню естетичного смаку та художніх цінностей учнів. Важливою є виховна функція мистецтва, на реалізацію якої слід звертати безпосередню і систематичну увагу на уроках. Вона закладена у самому змісті творів мистецтва, завдяки чому потрібно здійснювати виховання гуманістичних цінностей і пріоритетів, важливих моральних якостей особистості – доброти,  дружби, любові, поваги до родини тощо. Використання на уроках творів та характеристики творчості українських митців сприятиме формуванню основ патріотичного виховання особистості.
І тому саме з цієї позиції вчителеві потрібно розкривати зміст творів українського мистецтва, адже українцям є чим пишатися: мистецькі шедеври з’являлися не фрагментарно, а впродовж усього історичного і культурного розвитку. На теренах сучасної України була і велична трипільська культура, і відлуння античної цивілізації. Згадаймо, що саме Київ був матір’ю міст руських, а унікальні мистецькі явища – українське козацьке бароко, жанр хорового концерту, писанка, петриківський розпис є родом саме з України. І цей перелік можна продовжувати досить довго, адже в усіх видах мистецтва були в нашій культурі значні досягнення від найдавніших часів до сьогодення.
Цілісна структура програми передбачає єдиний тематизм за роками навчання (однаковий як для автономного викладання музичного та образотворчого мистецтва, так і для інтегрованого курсу). Якщо у попередніх класах основної школи учні засвоювали особливості мови різних видів мистецтва (5 кл.), палітру мистецьких жанрів (6 кл.), то у 7 класі вони мають ознайомитися з новітніми явищами в мистецтві у єдності традицій і новаторства (тема навчального року «Мистецтво: діалог традицій і новаторства»). Спільна тематика року розподіляється на окремі теми варіативно, адже  змістове наповнення конкретизується відповідно до специфіки кожного з блоків програми: предметів «Музичне мистецтво» і «Образотворче мистецтво» чи інтегрованого курсу «Мистецтво».
Організація навчально-виховного процесу з предметів художньо-естетичного циклу 5-6 класах здійснюватиметься згідно з рекомендаціями МОН щодо організації навчально-виховного процесу (листи МОН від 23. 05. 2013 № 1/9-368 «Про організацію навчально-виховного процесу у 5-х класах загальноосвітніх навчальних закладів і вивчення базових дисциплін в основній школі», від 01.07.2014 № 1/9 – 343 «Педагогічні особливості навчання учнів у шостих класах»), розміщеними на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки України (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Вивчаючи музичне мистецтво, учні 7 класу ознайомляться з різними видами аранжувань народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці (тема1 «Музичне мистецтво у нашому житті») та  особливостями сучасних музичних явищ -джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня (тема 2 «Новаторство в музичному  мистецтві»).
Значну увагу слід приділяти на уроках формуванню вокально-хорових навичок. Зважаючи на вік учнів (початок мутаційного періоду голосу), учителю слід добирати яскраві сучасні твори, зокрема мовою оригіналу, цікаві для виконання дітям з відповідною вокальною теситурою. Крім того, доцільно спонукати учнів до створення елементарного музичного супроводу до виконуваних вокальних творів за допомогою комп’ютерних програм, електронних музичних інструментів (за наявності), мотивувати проявляти самостійність  у процесі пізнання музичних явищ сучасності, використовувати Інтернет-ресурси, комп’ютерні програми з музичного мистецтва у пошуково-дослідній і соціокультурній діяльності.
На уроках інтегрованого курсу «Мистецтво» учні мають ознайомитися з різними видами аранжування народної та академічної музики, особливостями відображення етнічних мотивів у класичній і сучасній музиці; особливостями мистецтва архітектури, зокрема, на прикладі архітектурних пам’яток рідного краю, України; видів декоративно-прикладного мистецтва (тема 1 «Мистецтво у нашому житті»); особливостями сучасних музичних явищ – джаз, рок, поп, шансон, авторська пісня та різних видів дизайну (тема 2 «Новітні мистецькі явища, дизайн»).
Провідними видами діяльності на інтегрованих уроках у 7 класі залишаються сприймання й аналіз-інтерпретація творів мистецтва та художньо-творча діяльність (хорова, художньо-практична). Важливого значення слід приділяти застосуванню на уроках інтегративних художньо-педагогічних технологій, методів і прийомів стимулювання асоціативно-образного мислення (міжвидових мистецьких паралелей, аналогій, порівнянь тощо), що зумовлено спільним тематизмом, який об’єднує навчальний матеріал різних видів мистецтва, насамперед музичного і образотворчого. Також на уроках доцільно застосовувати інтерактивні, проблемно-евристичні, комп’ютерні технології; стимулювати пошук учнями в мистецтві особистісно значущих смислів, співзвучних власному досвіду.
Учні 8 класів продовжать своє навчання за навчальною програмою «Музичне мистецтво. 8 клас» (авт. Фільц Б. та ін.) (вид. «Перун», 2005 р.).
У 9 класі навчальним предметом художньо-естетичного циклу є художня культура, яка вивчається за програмою «Художня культура» авт. Л.Масол, Н. Миропольська (вид. «Перун», 2005 р.). Її зміст є логічним узагальненням вивченого учнями на уроках мистецьких дисциплін у 1-8 класах та пропедевтикою подальшого вивчення художньої культури у старшій профільній школі.
Звертаємо увагу, що відповідно до рекомендацій Міністерства (лист МОН від 27.01.2009 № 1/9-55), зважаючи на мистецьке наповнення змісту предмета, місцевим керівним органам освіти рекомендовано під час комплектації педагогічних працівників передбачити годинне навантаження з художньої культури насамперед учителів музичного чи образотворчого мистецтва.
Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, щорічно зазначається в Переліку програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в загальноосвітніх навчальних закладах, що друкується на початку кожного навчального року в «Інформаційному збірнику Міністерства освіти і науки України» та розміщується на сайтах МОН (www.mon.gov.ua) та Інституту інноваційних технологій і змісту освіти (www.iitzo.gov.ua).
Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України                                від  26.06.2015 №  1/9-305 про «Особливості вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх навчальних закладах у 2015/2016 навчальному році», дозволяється використовувати підручники з відповідним грифом Міністерства, що видані в попередні роки, враховуючи при цьому зміни у програмах. Щодо додаткової навчально-методичної літератури, то вчитель вільний у її виборі й може застосовувати таку, що найкраще реалізовує його методику навчання.
Звертаємо увагу на те, що під час підготовки та проведення уроків художньо-естетичного циклу врахувати основні напрями Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, які зазначені Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 № 641 про «Затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загальноосвітніх навчальних закладах».
Уроки предметів художньо-естетичного циклу – це уроки мистецтва, і тому більшість із них доцільно будувати за методом емоційної (художньо-педагогічної) драматургії, який спрямований на активізацію емоційного ставлення школярів до мистецтва. Цей метод сприяє створенню атмосфери зацікавленості, живого інтересу до уроку. Його основна функція полягає, насамперед, у тому, щоб допомогти учням  зрозуміти, пережити досвід емоційно-естетичного ставлення до навколишнього світу, втілений в образній структурі твору мистецтва, окрім того цей метод покликаний робити процес пізнання мистецтва цікавим і захоплюючим.
Навчання художньої культури має базуватися на положенні: «Головне – не кількість інформації і набутих знань, а накопичення особистісного художньо-естетичного досвіду».
Саме тому рекомендуємо педагогам художньої культури перейти із площини монологічного викладу навчального матеріалу у площину конструювання діалогу між учнями. Цьому сприятиме використання різноманітних форм роботи на уроці, зокрема, інноваційних художньо-педагогічних технологій – інтегративних, проблемних, інтерактивних (дискусії, диспути), проектних (індивідуальні, групові та колективні проектні завдання), переважно замінюючи монологічну форму подачі матеріалу на діалогічну. Звертаємо увагу, що проектна діяльність має організовуватися на добровільних засадах: це стосується як вибору теми й обсягу пошукової роботи, так і форм презентації. В умовах особистісно-орієнтованого навчання головним завданням вчителя стає зацікавити учнів предметом, віднайти завдання, які відповідатимуть і здібностям, і можливостям кожного школяра. Проектну діяльність учнів треба ретельно планувати, поетапно відстежувати й оцінювати результати. Вчителеві доцільно стежити за виконанням проектів, допомагати учням організовувати свою роботу, вчасно коректувати її, консультувати в разі виникнення труднощів.
Крім того, у старшій профільній школі важливим постає завдання професійної орієнтації учнів. Для  цього слід зокрема у профільних класах посилити практичну спрямованість курсу через систему спеціальних творчих завдань з урахуванням інтересів учнів, які водночас виконують функцію «професійних випробувань» з метою реалізувати й перевірити здібності учнів.
Основними і обов’язковими видами діяльності на уроках, як уже зазначалося, має бути сприймання і аналіз-інтерпретація творів мистецтва та мистецька діяльність учнів (вокально-хорова, художньо-практична, творча). Тому оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за основними видами діяльності на уроках відповідно до орієнтовних Вимог оцінювання навчальних досягнень учнів із базових дисциплін у системі загальної середньої освіти (наказ МОН від 21.08.2013 № 1222).
Звертаємо увагу на те, що письмові тематичні перевірки (контрольні, самостійні роботи) з музичного мистецтва та інтегрованого курсу «Мистецтво» не проводяться. Тематичне оцінювання проводиться один раз або двічі на семестр та виставляється в журналі в окрему колонку без дати. Деякі теми програм з музичного мистецтва розраховані на вивчення впродовж семестру. У цих випадках з метою узагальнення вивченого доцільно здійснювати проміжне оцінювання навчальних досягнень учнів.                     Тематичні оцінки з художньої культури у 10 – 11 класах виставляються після вивчення відповідного розділу програми. При виставленні тематичної оцінки враховуються всі види навчальної діяльності учнів, що підлягали оцінюванню протягом вивчення теми розділу. Тематична оцінка не підлягає коригуванню. Семестрове оцінювання здійснюється на підставі тематичних оцінок. При цьому мають враховуватися динаміка особистих навчальних досягнень учня (учениці) з предмета протягом семестру, важливість теми, тривалість її вивчення, складність змісту тощо. Семестрова оцінка може підлягати коригуванню.
Наголошуємо на тому, що примусове ведення учнями зошитів з музичного, образотворчого мистецтва, інтегрованого курсу «Мистецтво»,  виконання письмових домашніх завдань є недоцільним і несприятливим для організації творчої мистецької діяльності. Основним видом домашніх завдань в основній школі з предмета «Музичне мистецтво» мають бути завдання на слухання та інтерпретацію музики в навколишньому середовищі, а також завдання творчого спрямування. З предмета «Образотворче мистецтво» домашніми завданнями можуть бути спостереження та замальовки ескізного характеру з натури, з пам’яті предметів, краєвидів тощо. Домашні завдання з художньої культури можуть бути практично-творчого чи дослідницько-пошукового характеру (зокрема, виконання проектів, створення композицій у різних мистецьких стилях тощо).

Поділитися