Методичні рекомендації та завдання з підготовки школярів до участі у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з ІСТОРІЇ у 2016-2017 навчальному році

 
Інструктивні рекомендації щодо проведення ІІ етапу
Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
у 2016-2017 навчальному році
 
У ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіаді з історії беруть участь учні
8-11 класів.
Час роботи над олімпіадними завданнями –  4 астрономічні години.
 
Комплект олімпіадних завдань охоплює програмовий матеріал з різних розділів курсу історії України та Всесвітньої історії за попередні роки навчання та теми, які учні повинні опанувати відповідно до чинних навчальних програм для загальноосвітніх навчальних закладів.
Завдання з олімпіади по історії  спрямовані як на виявлення поглибленого знання й розуміння учнями низки визначальних історичних подій, явищ, процесів, так і сформованості в них навчальних компетентностей (хронологічної, просторової, інформаційної, мовленнєвої, логічної та аксеологічної).
Структура комплекту завдань для учнів 8-11 класів може охоплювати завдання на виявлення рівня розвиненості в учасників олімпіади:

  • уміння визначати провідні тенденції історичного процесу;
  • уміння давати порівняльну характеристику;
  • встановлювати хронологічні, просторові та причинно-наслідкові зв’язки;
  • розкривати значення, висловлювати власну точку зору, аргументувати свою позицію;
  • визначати роль особистості в історії;
  • володіти категоріями історичного часу, історичного простору та історичного руху, головними історичними поняттями.

Окрім того, роботи з історичними джерелами (їх критичним аналізом, дослідженням, припущеннями, конкретизацією подій, опрацювання фрагментів історичних джерел); завдання, які потребують пояснень, наведення прикладів і аргументів, завдань на складання есе, історичних портретів, визначення правильності складених документів, уміння відстежувати сучасні політичні та суспільні події в Україні і давати їм  оцінку, проводячи паралелі із минулим тощо.
Завдання вимагають ксерокопіювання на кожного учня з розрахунку
4 аркуші (формату А-4). Зошити для виконання олімпіадних завдань готує міський (районний) відділ освіти. На кожній сторінці до середини зошита необхідно поставити штамп відповідних відділів освіти міст (районів).
Звертаємо увагу на те, що під час виконання завдань учням не дозволяється використовувати словники, підручники, навчальні посібники, картами тощо.
Критерії оцінювання ІІ етапу Всеукраїнської учнівської
олімпіади з історії у 2016-2017 навчальному році
 
Оцінювання олімпіадних завдань здійснюється балами, указаними безпосередньо в завданнях. Критерії оцінювання олімпіадних робіт розробляються членами журі після оприлюднення завдань.
Перевірку та оцінювання робіт фахове журі здійснює у день проведення олімпіади:

  • члени журі в олімпіадних роботах ставлять кількість балів за кожне завдання, підраховують загальну кількість балів та записують їх у кінці роботи. Поруч кожен член журі записує своє прізвище та ставить підпис;
  • для забезпечення прозорості й об’єктивності перевірку робіт необхідно організувати так, щоб кожен член журі перевіряв одне питання у всіх роботах на паралелі.

Під час оцінювання завдань з історії враховується:

  • уміння встановлювати послідовність та синхронність історичних подій вітчизняної та всесвітньої історії;
  • використання карти як джерела інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів;
  • аналіз джерел історичної інформації;
  • уміння визначати, застосовувати історичні терміни, поняття;
  • уміння давати історичну характеристику видатним діячам;
  • уміння порівнювати, пояснювати, узагальнювати та критично оцінювати факти та діяльність осіб, спираючись на набуті знання;
  • розуміння історичних процесів;
  • уміння висловлювати власні судження, співвідносити історичні процеси тощо.

Завдання та методичні рекомендації щодо підготовки школярів
до ІІ етапу Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії
у 2016-2017 навчальному році
Підготовку до олімпіади з історії рекомендуємо розпочинати із ознайомлення з нормативно-правовою базою, перш за все  шкільними програмами курсів історії України та Всесвітньої історії:

  • 6 клас «Інтегрований курс («Всесвітня історія. Історія України»
    (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013);
  • 7 клас «Історія України», «Всесвітня історія» (К.: Видавничий дім «Освіта», 2013) зі змінами 2015 р.;
  • 8 клас «Історія України», «Всесвітня історія» зі змінами 2016 р.;
  • 9 клас «Історія України. Всесвітня історія. 5-9 класи» (К., Перун, 2005) зі змінами 2009 р.;
  • 10-11 класів «Історія України. 10-11 класи», «Всесвітня історія. (рівень стандарту/академічний рівень)» зі змінами 2016 р.

Під час підготовки до олімпіади з історії рекомендуємо практикувати виконання з учнями таких завдань:

  • заповнення опорних схем;
  • визначення істинності та хибності тверджень;
  • робота з історичними поняттями, з хронологією;
  • заповнення пропусків у тексті;
  • заповнення таблиць;
  • робота з історичною та контурними картами;
  • творчі питання;
  • порівняння (вказати спільні та відмінні ознаки діяльності, розвитку культури, соціального устрою, політичних рухів тощо).

Для висвітлення діяльності історичних персоналій рекомендуємо:

  • ознайомитися з найважливішими біографічними даними;
  • простежити процес становлення особистості в конкретному середовищі;
  • виявити історичні умови, що відіграли роль у формуванні поглядів, якостей особи;
  • дослідити участь історичної особи в суспільному житті;
  • визначити, інтереси якої соціальної групи, класу, політичної сили відбиває історична особа в своїй діяльності;
  • виявити вплив конкретної історичної особи на окремі галузі життя чи суспільно-політичні процеси;
  • з’ясувати морально-психологічні якості історичної особи;
  • показати коло однодумців і соратників історичної особи.

Під час написання творчих завдань з історії доцільно звертати увагу на:

  • змістовність викладу – повне, конкретне, чітке розкриття теми з використанням найважливіших історичних фактів, їх оцінка з висновками й узагальненнями (хронологічні межі, аналіз соціально-економічної та політичної ситуації тощо);
  • емоційність і виразність – яскраво й образно висловлювати думки та почуття, уміло добирати приклади;
  • багатство мови – вживання історичних термінів, синонімів, образних висловів тощо. Багатство мови зумовлює використання історичних документів, знання літературних пам’яток епохи, історико-публіцистичних творів;
  • аргументація власної точки зору;
  • логічність – послідовне, чітке висвітлення історичного матеріалу;
  • правильне вживання слів – відсутність слів-паразитів, жаргонних словотворень, русизмів, правильне написання історичних термінів.

При підготовці до олімпіади, поряд з опрацюванням питань політичного та соціально-економічного життя, слід звернути увагу на питання історії культури та повсякденності, які передбачені чинними навчальними програмами.
Пам’ятка учасникам олімпіади з історії щодо виконання олімпіадних завдань.
Перш ніж почати виконувати роботу  уважно прочитайте всі завдання та зважте свої знання щодо них. Починайте з виконання тих завдань, які ви знаєте найкраще. Зверніть увагу на «розбаловку» завдань – це своєрідна підказка для вас щодо розподілу часу на відповіді. Питома вага часу для відповідь на вузлове завдання не  повинна бути меншою за питому вагу максимальної оцінки за нього.
Намагайтеся виконувати всі завдання. Пам’ятайте, що відсутність відповіді – це 0 балів, а наявність навіть недосконалої відповіді може принести певні бали. Ваша відповідь має бути аргументованою (насиченою іменами, датами, подіями, історичною термінологією), але не переобтяженою тими речами, які жодним чином не стосуються суті питання.
Залишайте між відповідями на запитання кілька вільних рядків. Це візуально відділить одну відповідь від іншої та зробить роботу акуратнішою та легшою для сприйняття, а також дасть змогу дописати вам, у разі потреби, доповнення до відповіді.
Не робіть на роботі жодних позначок, за допомогою яких можна ідентифікувати зашифровану роботу – це підстава для вашої дискваліфікації.
При необхідності користуйтеся чернеткою, яка необхідна для:
– складання та запису плану відповіді;
– виконання завдань, пов’язаних із визначенням понять – визначення краще спочатку записати на чернетці, відшліфувати його, і лише потім переносити у роботу, хронології тощо.

Поділитися